Успішне збільшення виробництва продукції тваринництва насамперед залежить від  міцної та збалансованої за поживністю кормової база. При цьому значну нішу займають багаторічні бобові трави, зокрема люцерна посівна, що є однією з найпоширеніших кормових культур. Ця культура є джерелом високопоживного корму, багатого на білки, вітаміни та мінеральні речовини.

Поживність сухої маси люцерни посівної становить: 17,5‑18,5% протеїну, 13,5‑14,5% білку, 2‑3% жиру 25‑28% клітковини, 34‑38% БЕР. У 1 ц сіна міститься: 11‑13 кг перетравного білку та 55‑65 кормових одиниць. Особливою поживністю характеризуються листки, частка яких в урожаї становить 40–50%. Окрім того її зелена маса являє собою цінне джерело каротину.

Рослина особливо в молодому віці характеризується значним вмістом вітамінів, а саме вітамін А, що потрібний для запобігання інфекційних захворювань у тварин; вітамін Д – бере участь в мінеральному обміні організму тварин; вітамін С – бере участь у інактивації токсичних речовин, окисно-відновлювальних реакціях, забезпечує дихання клітин та покращує захисну функцію організму; вітамін К – стимулює синтез протромбіну і фібриногену, посилює згортання крові.

Згодовується тваринам у вигляді зеленої маси, сінажу, силосу, сіна, трав'яного борошна, гранул, тощо. Кормова цінність досить висока так, зелена маса люцерни посівної містить протеїну (на абсолютно суху речовину) 21%, у силосі – 17%, сіні – 19,0% та травʼяному борошні – 20%. Зелена маса культури в середньому містить 2,5% перетравного білку, а сіно – 9%. За кормовою цінністю 2 кг сіна з люцерни прирівнюється до 1 кг зерна вівса. По поживності 1 ц зеленої маси містить 18 кормових одиниць, сіно – 54 та силосу – 16 кормових одиниць.

Є одним з найкращих замінників концентрованих кормів при всіх видах відгодівлі та для усіх груп тварин. Люцерна характеризується високим вмістом вітамінів, особливо цінною є для виготовлення вітамінізованого сіна. У сіні виготовленому з люцерни або у її листках у сухому стані вміст білків досягає близько 19‑20%, що є значно вищим, а ніж у зерні вівса. При годівлі молодняку тварин виготовляють люцернове борошно, що характеризується високою кормовою якістю.

Поживність та якість культури змінюється залежно від фази розвитку: у молодих стеблах міститься більше білків, а після цвітіння – цукристих речовин та целюлози. Люцерна має розвинену кореневу систему за рахунок якої збільшує кількість поживних речовин акумульованих із земних глибин.