Наукові конференції України, VIII МН-ПК молодих вчених і спеціалістів "СЕЛЕКЦІЯ, ГЕНЕТИКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР"

Розмір шрифту: 
ВИКОРИСТАННЯ ФІТОЦЕНОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ В ОЦІНЦІ ОПТИМАЛЬНОСТІ КОНСТРУЮВАННЯ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ РЕДЬКИ ОЛІЙНОЇ
Я. Г. Цицюра

Остання редакція: 2020-04-22

Тези доповіді


Оцінка агрофітоценозу будь-якої сільськогосподарської культури має два типологічно різні підходи. Перший з них використовує певні усереднені значення показників морфологічного розвитку рослини, який є визначальним у формуванні кінцевої продуктивності.

Інший – на використанні фітоценологічних показників, які дозволяють підійти до агроценозу певного технологічного варіанту з позиції врахування складних взаємовідносин між рослинами культури, сегетальною рослинністю з огляду на гідротермічні особливості вегетації. Саме другий вказаний підхід на сьогодні є одним із перспективних та активно вивчається у приміненні до багатьох сільськогосподарських культур.

Враховуючи актуальність окресленого напрямку нами впродовж 2013‑2019 рр. вивчались базові фітоценологічні показники сортів редьки олійної з огляду на технологічні варіанти її вирощування з інтервалом 1‑4 млн шт./га схожих насінин за рядкової сівби та з інтервалом 0,5‑2,0 млн шт./га схожих насінин за широкорядної (міжряддя 30 см). Обидва технологічних диференційованих варіанти інтервалів вивчались на фоні повного мінерального удобрення NPK від неудобреного контроль до застосування 90 кг/га діючої речовини з технологічним кроком внесення між варіантами в 30 кг/га діючої речовини. У якості фітоценологічних параметрів в обліку використано наступні: коефіцієнт віталітету (IVC), модуль морфологічної мінливості (Мodx), індекс морфологічної інтеграції рослин (Імі), індексу якості ценозу (Q) та інші відповідно до стандартизованих методик їх визначення. Систему морфологічних ознак рослини було розділено на три блоки: блок стебла і кореневої системи, блок листкового апарату, блок генеративної частини. Дослідження проводились на сірих лісових ґрунтах з типовим для них рівнем ґрунтових умов родючості.

У результаті багаторічних досліджень встановлена складна вертикально-просторова структура агрофітоценозів редьки олійної. Аналіз віталітетної стратегії, що спирався на поглиблений аналіз модульно-варіаційного блоку дозволив всебічно оцінити ефективність вивчаємих варіантів удобрення редьки олійної та виділити найбільш продуктивний варіант припосівного формування агроценозу сортів редьки олійної в інтервалі норм висіву 1,5‑1,7 млн шт./га схожих насінин для широкорядної сівби та 1,7‑2,5 млн шт./га схожих насінин за звичайної рядкової на фоні, відповідно, мінерального живлення 30‑60 кг/га для варіантів рядкового інтервалу та 60 кг/га з можливістю збільшення для варіантів широкорядного інтервалу норми висіву з огляду на можливість вилягання культури на завершальних етапах її вегетації.


Full Text: PDF