Оцінка агрофітоценозу будь-якої сільськогосподарської культури має два типологічно різні підходи. Перший з них використовує певні усереднені значення показників морфологічного розвитку рослини, який є визначальним у формуванні кінцевої продуктивності.

Інший – на використанні фітоценологічних показників, які дозволяють підійти до агроценозу певного технологічного варіанту з позиції врахування складних взаємовідносин між рослинами культури, сегетальною рослинністю з огляду на гідротермічні особливості вегетації. Саме другий вказаний підхід на сьогодні є одним із перспективних та активно вивчається у приміненні до багатьох сільськогосподарських культур.

Враховуючи актуальність окресленого напрямку нами впродовж 2013‑2019 рр. вивчались базові фітоценологічні показники сортів редьки олійної з огляду на технологічні варіанти її вирощування з інтервалом 1‑4 млн шт./га схожих насінин за рядкової сівби та з інтервалом 0,5‑2,0 млн шт./га схожих насінин за широкорядної (міжряддя 30 см). Обидва технологічних диференційованих варіанти інтервалів вивчались на фоні повного мінерального удобрення NPK від неудобреного контроль до застосування 90 кг/га діючої речовини з технологічним кроком внесення між варіантами в 30 кг/га діючої речовини. У якості фітоценологічних параметрів в обліку використано наступні: коефіцієнт віталітету (IVC), модуль морфологічної мінливості (Мod_x), індекс морфологічної інтеграції рослин (І_мі), індексу якості ценозу (Q) та інші відповідно до стандартизованих методик їх визначення. Систему морфологічних ознак рослини було розділено на три блоки: блок стебла і кореневої системи, блок листкового апарату, блок генеративної частини. Дослідження проводились на сірих лісових ґрунтах з типовим для них рівнем ґрунтових умов родючості.

У результаті багаторічних досліджень встановлена складна вертикально-просторова структура агрофітоценозів редьки олійної. Аналіз віталітетної стратегії, що спирався на поглиблений аналіз модульно-варіаційного блоку дозволив всебічно оцінити ефективність вивчаємих варіантів удобрення редьки олійної та виділити найбільш продуктивний варіант припосівного формування агроценозу сортів редьки олійної в інтервалі норм висіву 1,5‑1,7 млн шт./га схожих насінин для широкорядної сівби та 1,7‑2,5 млн шт./га схожих насінин за звичайної рядкової на фоні, відповідно, мінерального живлення 30‑60 кг/га для варіантів рядкового інтервалу та 60 кг/га з можливістю збільшення для варіантів широкорядного інтервалу норми висіву з огляду на можливість вилягання культури на завершальних етапах її вегетації.