Цукрова промисловість в Україні - одна з найстаріших галузей, яка досягла значних масштабів розвитку ще в середині ХІХ ст., коли були збудовані перші цукрові заводи. З 1990 р. до 2019 р. чисельність працюючих цукрових заводів в Україні зменшилась зі 193 до 42 підприємств, і на сьогодні галузь забезпечує роботою 85 тис. осіб. У Європі наша країна займає третє місце за виробництвом цукру після Франції та Німеччини. Сезон вітчизняного цукроваріння є досить довгим, триває 130 днів і призводить до погіршення якості сировини, зокрема, втрати цукристості буряків. Галузь переживає скорочення обсягів виробництва продукції, а більшість цукрових заводів простоюють або були демонтовані.

Найпотужнішими цукровими виробниками України в 2019 р. стали дві компанії з Вінницької та одна з Львівської областей. Очолив рейтинг Крижопільський цукрозавод, на другому місці - Гайсинський завод, на третьому - Радехівське виробництво. Лідерами серед інтегрованих компаній стали «Астарта-Київ» та «Радехівський цукор», які разом виготовили 37% цукру від сумарного обсягу. До 15% наростив свою присутність на ринку «Укрпромінвест-Агро».

Поступово оживають закриті в період кризи підприємства, які модернізують виробничі потужності і знову приступають до випуску цукру. Наприклад, в с. Миколаївка Білопільського району Сумської області знову запрацював відомий Жовтневий цукровий завод. Крім того, в 2017 р було запущено ще чотири цукрових заводи.

Динаміка розвитку цукрової галузі значно залежить від розвитку цукробурякової галузі сільського господарства, найбільш впливовими є рівень цукристості сировини та показник загального обсягу її виробництва. За 2012-  2018 рр. продовжується тенденція попереднього періоду, посівні площі під цукровими буряками скорочуються майже вдвічі. Але, за рахунок зростання урожайності цукроносних культур, валовий збір зменшився значно менше, на 24,2%. Підвищення рівня цукристості сировини з 16,07% до 16,47%, тобто всього на 0,4 відсоткових пункти, дало змогу цукроварам отримати ще менший спад виробництва – на 18,2%. Отже, зростання урожайності та рівня цукристості цукрових буряків дало змогу стабілізувати цукрове виробництво навіть при значному скороченні посівних площ.

З 1999 р. до 2019 р. в Україні діяло державне регулювання цукроваріння, запроваджене з метою подолання кризових явищ у галузі. Скасування держрегулювання ліквідувало всі обмеження. Основними сучасними трендами вітчизняної цукрової промисловості є стабілізація пропозиції, зменшення імпорту, переорієнтація каналів збуту із внутрішнього ринку на зовнішній через суттєве скорочення внутрішнього фонду споживання галузевої продукції, а також диверсифікація галузі, зокрема виробництво органічного цукру, біоетанолу і біогазу.