Персики мають значну популярність серед населення України через їх чудовий смак, соковитість та користь для здоровʼя. Підвищений попит на ринку поки що задовольняється переважно імпортними плодами (Духницький Б., 2018). За останні роки відмічається поступове зростання виробництва плодів персика (Сало І., 2020), але розширення площ під культурою певною мірою стримує недосконалий сортимент. У «Держреєстрі…» знаходяться лише 6 сортів, створених для умов південних регіонів, серед яких по 2 ранньо- і середньостиглих, по 1 середньопізньому та пізньому. Деякі садівники вважають, що персиковий сад краще закладати саме пізніми сортами, оскільки їх продукція більш транспотрабельна і придатна як для споживання у свіжому вигляді, так і для виготовлення продуктів переробки. Тому актуальним питанням є створення сортів, плоди яких достигають у другій половині серпня – у вересні. Мета роботи полягала у виявленні джерел селекційно цінних ознак серед зразків генофонду персика середньопізнього і пізнього строків достигання. Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик із сортовивчення плодових культур.