Селекційна робота з житом озимим дає можливість систематично схрещувати батьківські компоненти із комбінаційноздатними генами або властивостями, що доповнюють одне одного, отримуючи в результаті кращий гібрид з високими показниками врожайності та якісні.  Гібридне жито озиме створюються, як на вузькій так і на широкій генетичні основі (міжлінійні та сортолінійні), їхня адаптивність є надзвичайно високою, що дозволяє використовувати різні умови середовища.

Для розкриття генетичного потенціалу врожайності гібридів на стерильній основі використали материнську лінію ЧС-13, яка була виділена за стерильністю та комбінаційною здатністю. В якості відновлювачів фертильності до схрещування залучені лінії із сортів вітчизняної селекції: ʻПам'ять Худоєрка’, ʻХлібне’, ʻЖиттєдайне’, ʻТалісман’, ʻПервісток’ та лінії з гібридних комбінацій – ʻБогуславка’/ʻРеаль Амандо’, ʻХарківське 98’/ʻБогуславка’, ʻКорона’/ʻВерхняцьке 32’, ʻХарківське 98’/ʻПаллада’, ʻДозор’/ʻПервісток’. В процесі топкросних схрещувань отримано дев’ять міжлінійних гібридів, які були залучені у станційне (конкурсне) сортовипробування. Для порівняння врожайності експериментальних гібридів верхняцького походження, були висіяні 4 гібриди іноземної селекції фірми KWS. Таким чином, вивчалися в конкурсному сортовипробуванні 13 ЧС гібридів жита озимого з різною нормою висіву, стандартом слугував районований сорт жита озимого ʻПам'ять Худоєрка’ ін. рослинництва ім. В. Я. Юр’єва.