Кунжут – одна з найбільш цінних культур, але мало поширена та мало вивчена науковцями України. Кунжут або сезам – стародавня культурна рослина, яка приваблювала людину досить високим вмістом олії в насінні (50–65%). Насіння кунжуту використовують для виготовлення різноманітних кондитерських виробів. Крім олії, в насінні кунжуту міститься близько 27% білка і 20% вуглеводів, залізо, фосфор, кальцій, вітамін Е, а також лінгам, який уповільнює процеси старіння.

Вирощування кунжуту є високорентабельним, але втрата насіння через нерівномірне достигання призводить до зниження рівня урожаю. Під час достигання коробочки нижчих рядів розташування достигають раніше і починають розкриватися, тоді як верхня частина рослин стоїть ще зеленою. Великий вплив на достигання кунжуту мають погодні умови. Дощова та холодна погода наприкінці вегетації рослин кунжуту не сприяє одночасному розвитку та дозріванню насіння, та є основним чинником який призводить до підвищення вологості насіння, що погіршує його кондиційні властивості, знижує його якість, а отже і ціну, також негативно відображається на показниках урожайності. Застосування десикантів забезпечує рівномірне підсихання рослин та зменшує передзбиральні втрати насіння.