Стійкість плодових культур до несприятливих факторів довкілля є однією із важливих характеристик, яка визначає їх господарську цінність та економічну ефективність вирощування. Довговічність насаджень сливи, а також реалізація їх біологічного потенціалу продуктивності знаходиться у безпосередній залежності від ступеня стійкості до несприятливих погодних умов зими, причому реакція рослин носить динамічний характер і обумовлена генотипом рослин та їх фізіологічним станом.

Дослідження проведено в Дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН упродовж 2018–2020 рр. Предмет досліджень – 14 сортів сливи вітчизняної і зарубіжної селекції та дев’ять елітних форм власної селекції.

За даними метеопосту ДСП ім. Л. П. Симиренка найбільша сума від’ємних температур за листопад-березень була 718°С у 2018 р., а середньомісячна температура січня, за роки досліджень, була -2,8°С (2018 р.); -5,5°С (2019 р.). Абсолютний річний мінімум не був нижчим за -23,5°С, така температура повітря у період, коли слива знаходиться у стані органічного спокою і має найвищу зимостійкість, не спричинила пошкоджень дерев морозами.