Інокуляція сої є економічно вигідним та екологічно чистим способом забезпечення рослин азотом. При цьому, з урахуванням високої чутливості бобово-ризобіальних систем до негативного впливу посухи, актуальним залишається підвищення їх адаптаційної здатності в умовах стресу, зокрема, шляхом залучення у технологіях вирощування сої нанопрепаратів. Тому метою нашої роботи було з’ясування впливу нанокарбоксилатів Со та Ge на азотфіксувальну активність симбіотичних систем сої утворених за умов різного водозабезпечення.

Для приготування суспензії бактерії штаму В1-20 засівали у колби Ерленмейера із рідким середовищем, що у відповідних варіантах містило нанокарбоксилати Со та Ge у співвідношенні 1:1000. Мікроелементи надані ТОВ НВК «АВАТАР» (Україна, м. Київ). Інокуляцію насіння здійснювали суспензією ризобій із вмістом зазначених нанометалів, контролем був варіант без застосування нанокарбоксилатів металів. Досліди проводили на вегетаційному майданчику ІФРГ НАН України. Рослини вирощували у 4-кілограмових посудинах в піщаній культурі з внесенням поживної суміші Гельрігеля з 0,25 норми азоту за оптимального (60% ПВ) та недостатнього (30% ПВ) водозабезпечення. Посуху створювали упродовж двох тижнів починаючи від фази трьох справжніх листків, після чого полив відновлювали до 60% ПВ у фазу утворення бобів.