Розмір шрифту: 

CIMMYT у себе на офіційній сторінці зазначає, що потреба в пшениці до 2050 року за останніми прогнозами може зрости до 50%. Зміни клімату, що постійно прискорюються, все більше впливають на сільське господарство за рахунок високих температур, не постійних опадів, посух, повеней та інших факторів. З огляду на увесь потенціал пшениці, представлений у генетичних банках світу, вчені дійшли висновку, що за рахунок включення цього видового різноманіття в сучасну селекцію можна підвищити ефективність виробництва рослинної продукції. Керівник групи виконавчого управління CGIAR, Клаудія Садофф звертає увагу на невикористаний потенціал в селекції на адаптивність до змін клімату.

Війна, спричинена військовим вторгненням в Україну, підриває продовольчу безпеку в усьому світі за рахунок не лише ускладненням експорту та імпорту зернових культур (для прикладу, 80% пшениці Ліван отримує з України), а й створенням перешкод на шляху селекції. Директорка Глобальної програми пшениці в CIMMYT Елісон Бентлі в журналі Nature зазначає, що через припинення роботи міжнародних поштових та кур’єрських послуг, перший раз за десятиліття команда організації не може відправити в Україну покращену зародкову плазму пшениці. У свою чергу Міжнародний центр покращення кукурудзи та пшениці (CIMMYT) повідомляє про проект «Пошук корисних алелів для адаптації до змін клімату» з генних банків CGIAR, що підтверджує актуальність селекційної роботи на адаптивність у світових масштабах.