Інтегрована система захисту посівів від бур’янів рекомендує агрономічні методи контролю їх чисельності, а в контексті скорочення використання гербіцидів та мінімізації обробітку ґрунту не враховує опцій на основі біорізноманіття. До прикладу, конкуренція між пшеницею озимою і бур’янами та взаємодія сегетальної рослинності з патогенними грибами може покращувати біологічну регуляцію бур’янів.

Існує два підходи до здійснення біологічного контролю бур’янів за допомогою грибів: локальне введення грибкового патогену та біогербіцидна стратегія – масове та багаторазове застосування фітопатогенних агентів. Такого роду спосіб контролю чисельності слід застосовувати в поєднанні з іншими засобами боротьби з бур’янами через велику кількість прогалин в розумінні наукових складових.