Цистоутворюючі нематоди  (родини Heteroderidae) є одними із найбільш небезпечних седентарних паразитів кореневої системи рослин. Вони відомі ще з другої половини XIX століття як одна з причин «грунтовтоми» і високої шкідливості.

Зниження урожайності основних культур від гетеродерозів становить  від 10 до 20%, проте в осередках високої чисельності може досягати 70-90%. Однак, незважаючи на такі втрати врожаю, фітосанітарний контроль  гетеродерід, як і раніше, є складною проблемою. Це зумовлено особливостями їх біології, зокрема наявністю в циклі розвитку захищених цистою яєць, які є стійкими до змін навколишнього середовища і можуть зберігатися в грунті впродовж багатьох років. Тому, фітосанітарні заходи  першочергово мають бути спрямовані на запобігання занесення та подальшого розповсюдження цистоутворюючих нематод, в тому числі і карантинних видів.

Протинематодні сівозміни впродовж тривалого часу були основним обмежуючим чинником масового накопичення бурякової та ряду інших видів цистоутворюючих нематод.  Радикальні зміни останніх десятиліть в структурі посівних площ зумовили перехід від багатопільних до сівозмін з короткою ротацією. За порушення гармонійного чергуваня культур  і недотримання  рекомендованих термінів повернення їх на попереднє місце відбувається масове розмноження спеціалізованих фітофагів.

Як показали наші багаторічні дослідження, для забезпечення ефективного захисту рослин необхідне розумне поєднання різних методів, прийомів, заходів на основі прогнозу появи і розвитку шкідливих організмів, постійного моніторингу і оцінки фітосанітарного стану агроценозів. Використання в сучасних інтегрованих системах біопрепаратів з поліфункціональними властивостями – інсекто-нематицидними, фітостимулюючими, імуномодулюючими, антистресовими сприятиме зменшенню пестицидного навантаження на довкілля.

Структурні, технологічні, кліматичні зміни останніх десятиліть потребують проведення всебічної оцінки їх впливу на сучасну  фауну цистоутворюючих нематод з метою уточнення домінуючих нині патогенних видів, дослідження їх біолого-екологічних особливостей, розроблення сучасного нематологічного моніторингу та екологічно-безпечних заходів фітосанітарного контролю.