Розмір шрифту: 

Зміна ґрунтово-кліматичних умов з одного боку та інтенсивне використання хімічних засобів захисту з іншого, призвели до забруднення агроценозів зернових колосових культур інфекційними структурами мікроорганізмів. Нестандартні погодні умови весняно-літніх періодів 2020–2022 років дослідження сприяли поширенню та накопиченню некротрофних мікроміцетів, які здатні паразитувати на значній кількості видів зернових колосових культур, уражуючи вегетативні органи рослин.

Тому важливим завданням сьогодення є вивчення формування популяцій мікроміцетів на вегетативних органах рослин в умовах традиційної технологій вирощування із урахуванням ґрунтово кліматичних умов. Важливим показником оцінювання вегетативних органів рослин є щільність популяції мікроміцетів, що дає можливість з’ясувати, яка кількість колонієутворючих одиниць може утворюватися в 1 г рослинної сировини за впливу абіотичних та антропогенних чинників. Це допоможе виявити сорти які здатні стимулювати розвиток патогенна або стримувати його.

Дослідження здійснювали впродовж 2020–2022 років на базі польового досліду, що розташований у Сквирській дослідній станції органічного виробництва. Відібраний рослинний матеріал (листки пшениці озимої сортів ‘Скаген’ і ‘Подолянка’) діагностували у лабораторії біоконтролю агроекосистем та органічного виробництва Інституту агроекології і природокористування НААН, використовували стандартні методи дослідження, описані у ДСТУ.

Впродовж 2020 року дослідження, у фазу кущення щільність популяції мікроміцетів на листках рослин пшениці озимої сорту ‘Скаген’ становила 6,2 тис. КУО/г зеленої маси рослин, а на листках сорту ‘Подолянка’ була істотно вищою і сягала 7,4 тис. КУО/г зеленої маси рослин. Саме у цей період спостерігали істотний вплив абіотичних чинників (температури та вологості) на щільність популяції мікроміцетів. У фазу виходу в трубку, спостерігали істотне зростання вологості, але щільність популяції мікроміцетів знижувалася, яка становила на листках сорту ‘Скаген’ 2,6 тис. КУО/г зеленої маси рослин, а на листках сорту ‘Подолянка’ 4,9 тис. КУО/г зеленої маси. Це дає підстави вважати, що внесення фунгіцидів у фазу кущення рослин пшениці озимої спричинило зниження щільності популяції мікроміцетів у фазу виходу у трубку. Водночас, у фазу колосіння, де спостерігали істотне підвищення температури, щільність популяції мікроміцетів на листках рослин пшениці озимої сортів ‘Скаген’ та ‘Подолянка’ істотно зростає у 2–3 рази. Це свідчить про пестицидний тиск на популяцію мікроміцетів та її здатність до швидкого розмноження у посівах пшениці озимої за сприятливих умов розвитку.

Впродовж 2021 року досліджень у фазу кущення, де переважала посуха, щільність популяції на листках обох сортів становила від 7,9 до 8,4 тис. КУО/г зеленої маси рослин. У фазу виходу трубку спостерігали зниження щільності популяції, яка становила на листках сорту ‘Скаген’ 5,4 тис. КУО/г зеленої маси рослин та на листках сорту ‘Подолянка’ 6,2 тис. КУО/г зеленої маси. У фазу колосіння спостерігали істотне зростання щільності популяції на листках рослин пшениці озимої обох сортів, яка становила від 18,2 до 20,8 тис. КУО/г зеленої маси рослин. Це свідчить про антропогенний вплив (внесення фунгіцидів), що спричинило істотне зростання популяції за сприятливих умов існування, де температура і вологість були оптимальними для розвитку мікроміцетів.

Впродовж 2022 року дослідження у фазу кущення, де температура повітря була високою, а вологість низькою щільність популяції мікроміцетів на листках сорту ‘Скаген’ становила 4,94 тис. КУО/г зеленої маси рослин, а на листках сорту ‘Подолянка’ була значно вищою і досягала 5,61 тис. КУО/г зеленої маси. У фазу виходу у трубку спостерігали істотне зниження щільності популяції мікроміцетів на листках обох сортів, яка диференціювалася від 2,5 до 3,2 тис. КУО/г зеленої маси рослин. Саме в цей період онтогенезу рослин спостерігалася посуха, що впливала на щільності популяції мікроміцетів на вегетативних органах рослин пшениці озимої. Істотно вплинуло на щільність популяції мікроміцетів внесення хімічних препаратів, що зменшило їх кількість у фазу виходу у трубку на листках обох сортів пшениці озимої. Водночас у фазу колосіння, де спостерігали достане зволоження впродовж онтогенезу рослин, щільність популяції мікроміцетів на листках обох сортів суттєво зростає у 2–2,5 рази. Це свідчить, що за сприятливих абіотичних умов розвитку та несприятливих антропогенних чинників (внесення хімічних фунгіцидів) щільність популяції мікроміцетів на вегетативних органах рослин пшениці озимої здатна істотно зростати, що може спричинити забруднення агроценозів інфекційними структурами патогеннів та їх токсичними метаболітами.

Слід зазначити, що рослини пшениці озимої сорту ‘Скаген’ формували меншу кількість колонієутворюючих одиниць мікроміцетів в порівняні із рослинами сорту ‘Подолянка’. Це свідчить, що на щільність популяції мікроміцетів також істотно впливає генетичний потенціал сорту.