Остання редакція: 2023-06-07
Тези доповіді
Для зниження витрат на запасні частини та з метою підвищення ресурсу ріжучих ножів лап чизелів-глибокорозпушувачів їх доцільно зміцнювати зносостійкими змінними елементами, які по мірі зношування в процесі експлуатації замінюються на нові елементи. Основна частина деталей, таким чином, може експлуатуватись тривалий час, а витрати на запасні частини в даному випадку будуть зводитись до витрат на заміну зношених елементів.
Метою роботи є підвищення ресурсу ріжучих ножів лап чизелів-глибокорозпушувачів за рахунок використання в їх конструкції змінних зносостійких елементів.
При проведенні польових випробувань зміцнених деталей робочих органів в режимі виробничої експлуатації як базу порівняння використовували нові деталі робочих органів глибокорозпушувача ЧГ-40. Розміщували робочі органи на ґрунтообробних агрегатах попарно (новий і зміцнений), крім крайніх і тих, які рухаються по сліду коліс трактора і агрегату.
Контролювали наробіток кожної деталі робочого органу. При цьому до і після досліджень фіксували їх конфігурацію та інші геометричні параметри, при цьому використовували стандартні вимірювальні засоби.
Обґрунтовано способи та схеми з’єднання змінних елементів з поверхнею ріжучих ножів. Для металокерамічних вольфрамових сплавів доцільно використовувати паяння, коли температура утворення паяного шва на 50‑60 ºС нижче температури плавлення металів, що з'єднуються. Для безфольфрамових сплавів і карбідосталей, з метою уникнення додаткових операцій термообробки, рекомендується застосування високомолекулярних полімерних сполук вітчизняної розробки.
За результатами дослідно-виробничої перевірки встановлено, що наробіток експериментальних зразків перевищує наробіток серійних лап більш ніж у 3 рази.
За результатами досліджень розроблено груповий технологічний процес зміцнення змінними зносостійкими елементами ріжучих ножів лап чизелів-глибокорозпушувачів. Технологічний процес передбачає операції: фрезерувальну (підготовка поверхні під установку пластин); термічні (нагрів деталі, нанесення флюсу та припою, нагрів пластини); паяльну (припаювання пластини); слюсарну (зачищення з’єднань від напливів припою, шлаків); контрольну.
Таким чином, за собівартості зміцнення деталей у 80% від вартості нових, розрахунковий економічний ефект буде складати більше 400 грн на одну деталь.