Наукові конференції України, ХI МН-ПК МОЛОДИХ ВЧЕНИХ І СПЕЦІАЛІСТІВ "СЕЛЕКЦІЯ, ГЕНЕТИКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР"

Розмір шрифту: 
ВМІСТ БІЛКА В ЗЕРНІ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ
В. В. Любич

Остання редакція: 2023-06-14

Тези доповіді


Одним із основних чинників підвищення продуктивності сільськогосподарських культур є застосування добрив. Тритикале – культура, яка має високу реакцію на застосування азотних добрив. Проте створення нових сортів і зміни клімату зумовлюють проведення додаткових досліджень щодо ефективності застосування азотних добрив.

Дослідна ділянка розміщена в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції зони Лісостепу з географічними координатами за Гринвічем 48° 46'56,47'' північної широти і 30° 14'48,51'' східної довготи. Висота над рівнем моря – 245 м. Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений. Параметри родючості ґрунту відповідають середнім показникам, що придатні для вирощування тритикале ярого. У досліді аміачну селітру, суперфосфат гранульований і калій хлористий застосовували відповідно до схеми досліду: без добрив (контроль), Р60К60 – фон, фон + N30, фон + N60, фон + N90, фон + N120, фон + N150, фон + N180, фон + N210. Фосфорні та калійні добрива застосовували під зяблевий обробіток ґрунту, азотні – під передпосівну культивацію. Повторність досліду триразова, розміщення варіантів систематичне одноярусне. Загальна площа ділянки становила 72 м², облікової – 42 м2.

У дослідах вирощували тритикале яре сорту ‘Хлібодар харківський’, створений в Інституті рослинництва імені В. Я. Юр’єва (Україна). Рекомендований для Полісся і Лісостепу.

Застосування 30–210 кг/га д. р. азотних добрив підвищувало вміст білка в зерні тритикале ярого. У середньому за два роки досліджень він зростав від 13,7 % у варіанті без добрив до 13,8–15,4 % або на 1–12 %. Не змінювало цього показника застосування лише фосфорних і калійних добрив. Високі дози азотних добрив (120–210 кг/га д. р.) дещо знижували індекс стабільності формування вмісту білка в зерні – до 0,87–0,90.

Вища температура повітря в період достигання зерна тритикале ярого та дефіцит вологи у 2008 р. сприяло формуванню 13,8–16,5 % білка в зерні, тоді як у 2009 р. його вміст змінювався від 13,5 до 14,3 % залежно від варіанту досліду. Застосування N30–60 найбільше впливало на врожайність зерна тритикале ярого. З підвищенням дози азотних добрив приріст урожаю зерна зменшувався, проте азот використовувався рослинами для формування білковості зерна.

Full Text: PDF