Розмір шрифту: 

Зрошення в умовах гострого дефіциту природньої вологи є одним із головних чинників інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Оптимальна взаємодія додаткового поливу з іншими складовими елементами землеробства сприяє використанню рослинами тепла, світла, поживних речовин, вологи, що в комплексі забезпечує ефективне використання земельних ресурсів та отримання високих і сталих урожаїв різних за біологічними властивостями культур.

Результатом проведення штучних поливів є зміна фізіологічних процесів у рослинах, зростання їх біомаси. При зрошенні істотно змінюється видовий склад сегетальної рослинності, що у подальшому позначається на видовому та кількісному складі ентомофауни агробіоценозів зернових та овочевих культур. При поливах за високої вологості ґрунту відбуваються вертикальні міграції личинок коваликів – явище позитивного гігротропізму, що можна використовувати при застосуванні заходів захисту проти цих фітофагів. Тому, це важливо враховувати при плануванні проведення заходів захисту культур від шкідників на поливних землях.

При зрошенні у багатьох видів комах спостерігається збільшення тривалості стадій розвитку. Зокрема, на 3-6 діб зростає період ембріонального розвитку клопа-шкідливої черепашки та хлібної жужелиці. Зміна умов середовища при зрошенні в окремих випадках негативно впливає на життєдіяльність та виживання вказаних шкідників. Пристосувальною реакцією багатьох видів комах до несприятливих умов є перехід їх у стан діапаузи. Достатня зволоженість при зрошенні попереджує початок діапаузи або зменшує її тривалість, що призводить до збільшення кількості поколінь фітофагів.

Встановлено що при зрошенні порушується ґрунтова структура, що призводить до утворення кірки на його поверхні та зменшення водопроникності. Як результат – перешкоджання виходу метеликів із лялечок капустяної та озимої совок, двокрилих комах, що викликає їх масову загибель.