Остання редакція: 2023-06-16
Тези доповіді
Збільшення виробництва зернобобових культур має особливе значення для забезпечення населення високобілковими продуктами харчування. Квасоля є одним з найкращих джерел високоякісного, збалансованого за амінокислотним складом, економічно дешевого та екологічно чистого білка.
Для ефективного використання біологічного потенціалу сортів квасолі в умовах Лісостепу важливе значення має розроблення та впровадження у виробництво нових адаптивних технологій вирощування з врахуванням генотипу сорту та кліматичних змін.
Метою досліджень було вивчення впливу способу сівби та густоти рослин на формування продуктивності квасолі звичайної за кліматичних змін в умовах Лісостепу.
Вихідним матеріалом для досліджень слугували вітчизняні сорти квасолі звичайної ‘Мавка’ і ‘Панна’. Використовуючи ситуативні погодні умови сівбу квасолі проводили в два строки (ІІ і ІІІ декади травня). Вивчалися широкорядний (міжряддя 45 см) та звичайний рядковий (міжряддя 15 см) способи сівби з густотою рослин 350, 450 та 650, 750 тис. шт/га, відповідно.
За результатами досліджень установлено, що кількість бобів з рослини за широкорядного посіву в середньому становила 17,8 шт. у сорту ‘Мавка’ та 16,4 шт. у сорту ‘Панна’, за звичайного – 15,5 шт. та 12,3 шт, відповідно. У сорту ‘Мавка кількість зерен в бобі в середньому складала 6,2 шт. за широкорядного посіву та 5,9 шт. за звичайного, у сорту ‘Панна’ – 4,7 шт. та 4,4 шт., відповідно. Маса 1000 зерен у сорту ‘Мавка’ варіювала в межах 200–202 г та 197–198 г, у сорту ‘Панна’ – 274–283 г та 252–269 г, відповідно.