Горох посівний (Pisum sativum L.) є ключовою зернобобовою культурою, реалізація генетичного потенціалу якої значною мірою залежить від якості насіннєвого матеріалу. У сучасному промисловому насінництві насіння піддається інтенсивному механічному впливу, що призводить до травматизації  виникнення макро- та мікропошкоджень, які деструктивно впливають на тканини зародка. Ситуація ускладнюється за умови тривалого зберігання (експозиції) насіння, коли процеси фізіологічного старіння та деградації мембранних структур підсилюються наявними травмами. Визначення адаптивної пластичності різних за морфотипом та походженням сортів до дії цих стрес-факторів є стратегічно важливим для стабілізації врожайності агрофітоценозів.

Мета дослідження – здійснити комплексну оцінку адаптивної пластичності та диференціювати сучасні сорти гороху посівного за рівнем стійкості до механічного травмування та часової деградації насіннєвого матеріалу під час зберігання.

Дослідження базувалося на багатофакторному польовому та лабораторному моделюванні  на базі УНУ за такою схемою: