Колись на місці Каховського водосховища був ліс. Великий Луг – історична назва місцевості Запорізької Січі, річкових плавнів, які існували до 1950 року на лівому березі Дніпра, між Дніпром і його притокою Кінською, а також тягнулись широкою смугою вздовж правого берега від гирла річки Середня Хортиця.

Великий Луг мав близько 20 км у ширину та 100 км у довжину. Плавні заросли листяним лісом, очеретом і рогозом. Тваринний світ був надзвичайно багатим: риба, звірі, птахи. Місцеві жителі цю територію використовували як джерело їжі. Великий Луг слугував для українських селян як городи та місця випасу худоби.

Каховська ГЕС, будівництво якої розпочато радянською владою в 1950 році, була однією із найбільших гідротехнічних споруд у Європі. Площа Каховського водосховища, заповненого в 1955–1958 рр., складала 2155 кілометрів квадратних, об’єм води – майже 18,2 кілометрів кубічних. Водосховище простягалось на 230 км уздовж Дніпра, територіями трьох областей  Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської.