В умовах нестабільних кліматичних умов необхідним є створення високо адаптивних сортів ячменю ярого (Hordeum vulgare L.), стійких до біотичних та абіотичних чинників навколишнього середовища. Тому, оцінюючи селекційний матеріалу потрібно звертати увагу не лише на величину потенційної врожайності, але й на параметри її адаптивності.

Селекційно-генетичний захист проти несприятливої дії біотичних чинників передбачає використання джерел і донорів з ефективними генами стійкості. Оцінку реакції генотипів на зміну умов навколишнього середовища необхідно проводити на всіх етапах селекційного процесу, починаючи з підбору батьківських компонентів. Поняття гомеостазу характеризує властивість генотипу підтримувати стабільність процесів, на які впливають зміни умов навколишнього середовища. Рівень прояву гомеостатичності часто використовується в селекційній практиці для визначення адаптивності генотипів ячменю.

Метою досліджень було установити рівень селекційної цінності та гомеостатичності колекційних сортозразків ячменю ярого за ознаками продуктивності колосу для їх диференціації за адаптивним потенціалом для подальшого використання у системі схрещувань у створенні сортів адаптованих до умов правобережного Лісостепу України.