Одним із важливих завдань сучасності є подолання дефіциту рослинного білка, що значною мірою може бути вирішене за рахунок розширення вирощування зернобобових культур. Серед них особливе місце належить квасолі звичайній (Phaseolus vulgaris L.), яка традиційно культивується в Україні та має важливе значення у формуванні продовольчих ресурсів. Її насіння характеризується високою поживною цінністю, зокрема значним вмістом білка та збалансованим амінокислотним складом, що робить квасолю доступним і екологічно безпечним джерелом рослинного білка.

Зерно квасолі містить близько 17–32% білка, 0,4–3,5% жиру, 41–56% вуглеводів, а також комплекс вітамінів групи В (В1, В2, В6) і Е. Білок відзначається високою енергетичною цінністю (близько 336 ккал на 100 г сухого насіння) та включає широкий спектр незамінних амінокислот, зокрема аргінін, цистин, гістидин, тирозин, лізин, триптофан і метіонін. Завдяки такому поєднанню поживних речовин амінокислотний склад білка квасолі за своїми властивостями наближається до білків тваринного походження, що підвищує її цінність у раціоні людини.

Незважаючи на високі харчові та біологічні властивості квасолі звичайної, її вирощування в Україні досі залишається обмеженим: посівні площі відносно незначні, а виробництво зосереджене переважно в присадибному секторі та невеликих фермерських господарствах. Водночас в останні роки спостерігається поступова зміна цієї тенденції, що зумовлено зростанням попиту на зерно квасолі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У зв’язку з цим культура дедалі активніше впроваджується у виробництво на промисловому рівні.