Остання редакція: 2024-06-20
Тези доповіді
Мета. Дослідити динаміку накопичення та витрат розчинних цукрів у вузлах кущіння у зразків пшениці м’якої озимої з різним періодом вегетації. Методи. Лабораторний, порівняння, узагальнення та математичної статистики. Результати. Показник вмісту цукрів на час припинення вегетації рослин пшениці м’якої озимої залежно від генотипу варіював у межах 9,9–17,2%. Найнижчий показник був у ліній ‘Лютесценс 60049’ (17,2%), ‘Еритроспермум 55023’ (16,5%) та сорту ‘КВС Еміль’ (16,1%), найменший – у сортів ‘КВС Ронін’ (9,9%), ‘КВС Джерсі’ (10,6%), ‘Світанок Миронівський’ (10,6%). Після проходження рослинами обох фаз загартування відсоток цукрів у вузлах кущіння збільшився та знаходився в межах 26,2–36,7%. Виділено генотипи з високим вмістом цукрів: ‘Лютесценс 60049’ (36,7%), ‘Еритроспермум 55023’ (35,3%), ‘Лютесценс 60816’ (32,4%), ‘Аспект’ (33,5%), ‘Торілд’ (33,0%), ‘Миронівська ранньостигла’ (32,2%) та ‘Altigo’ (32,0%). Найменше вуглеводів накопичили сорти ‘Світанок Миронівський’ (26,2%), ‘КВС Ронін’ (27,1%), ‘КВС Джерсі’ (27,7%) та ‘Урбанус’ (27,9%). На час відновлення вегетації рослин найменше цукрів за період зимового спокою використали лінії ‘Лютесценс 60049’ (18,1%), ‘Еритроспермум 55023’ (17,5%), найбільше – сорти ‘Світанок Миронівський’ (7,1%), ‘КВС Джерсі’ (7,8%) та ‘Урбанус’ (8,5%). Висновки. Встановлено, що рослини ліній пшениці м’якої озимої ‘Лютесценс 60049’ (середньостигла), ‘Еритроспермум 55023’ (ранньостигла) найбільше накопичили та більш економно витрачали розчинні вуглеводи, ніж решта генотипів. Найвищі витрати розчинних цукрів впродовж зимового періоду виявлено в сортів ‘Світанок Миронівський’ (ранньостиглий), ‘КВС Джерсі’, ‘Урбанус’ (середньостиглі).