Наукові конференції України, ІV міжнародна науково-практична конференція «Новітні агротехнології та сортовивчення»

Розмір шрифту: 
Застосування супутникового моніторингу для визначення стану і урожайності сільськогосподарських культур
О. І. Присяжнюк, М. О. Черняк, Н. О. Кононюк, О. А. Маляренко, В. В. Мусіч

Остання редакція: 2024-06-20

Тези доповіді


Мета. Визначити особливості застосування супутникового моніторингу для встановлення стану рослин та їх урожайності. Методи. Польові, лабораторні. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. в умовах Дослідного поля Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, що розташоване на території ДПДГ Саливонківське, Київська область. Результати. Одним із важливих завдань, які має вирішити сучасна наука є створення ефективних способів моніторингу таких характеристик рослин, як концентрація азоту в листі, індекс листової поверхні та надземна біомаса, що мають вирішальне значення в питаннях правильного удобрення, зрошення, боротьби зі шкідниками, хворобами й бурʼянами. Традиційні способи моніторингу с.-г. культур, які базуються на польових дослідженнях, відборі зразків і лабораторних аналізах, трудомісткі й непридатні для масштабування. А дистанційне зондування широко застосовується для оцінки біомаси, вмісту азоту й індексу листової поверхні. Проте, недостатня просторова роздільна здатність, поряд з недостатньою частотою прольотів, стримують застосування супутникового дистанційного зондування. Крім того, вплив фону ґрунту й хмарного покриву також може обмежувати супутникові дані. А відсутність тривимірної (3D) структурної інформації про рослинний покрив, поряд із явищем асимптотичного насичення, властивим оптичним спектральним даним, ще більше ускладнює застосування дистанційного зондування для моніторингу сільськогосподарських культур, особливо в щільних і різновидових рослинних покривах.

В останні роки для картографування деревних порід, оцінки концентрацій хлорофілу та каротиноїдів, надземної біомаси й індексу листової поверхні, широко використовується комбінація даних виявлення та визначення діапазону світла (LiDAR), які забезпечують структурні особливості тривимірного навісу, з супутниковими спектральними даними. Проте, складність технології полягає власне у вартості обладнання та певній просторовій обмеженості його застосування на противагу використання обладнання, встановленого на супутниках. Висновки. Оптимальна інтеграція супутникових даних для моніторингу всього набору агрономічних характеристик сільськогосподарських культур, які можуть бути використані для покращення управління сільськогосподарськими культурами, вимагає величезного набору даних, який важко отримати, а саме: тип ґрунту, погодні дані, застосовувані агрозаходи, фенологія й генетика рослин. Тому важливо, що поєднання супутникових даних та даних, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і традиційних методів отримання інформації, може бути практично корисним для оцінки стану посівів та моніторингу врожайності.


Ключові слова


моніторинг стану рослин; 3D структура рослинного покрову; LiDAR; БПЛА

Full Text: PDF