Розмір шрифту: 

Мета. Висвітлити сучасний стан, основні виклики та перспективи розвитку системи охорони прав на сорти рослин в африканських країнах, а також можливості співпраці з Україною у цій сфері. Методи. Порівняльно-правовий, аналітичний, системний підхід, узагальнення практичного досвіду країн-членів UPOV. Результати. У дослідженні проаналізовано сучасний стан охорони прав на сорти рослин в африканських країнах з урахуванням міжнародно-правових зобов’язань у межах Угоди ТРІПС (Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності). Встановлено, що більшість країн обирають спеціальну систему правової охорони сортів рослин (sui generis), базуючись на положеннях Конвенції UPOV 1991 року. Деякі країни, як-от Південна Африка, Кенія, Марокко, мають досить розвинені системи захисту прав селекціонерів, що відповідають вимогам UPOV. Інші країни тільки починають розробляти або імплементувати відповідне законодавство. Окрему увагу приділено інституційним труднощам, зокрема: – нестачі кваліфікованих кадрів; – відсутності сучасної матеріально-технічної бази для проведення DUS-оцінювання (відмінність, однорідність, стабільність); – недостатньому фінансуванню профільних органів. Оцінено вплив положення про «фермерський привілей», що дозволяє селянам використовувати насіння охоронюваних сортів для власних потреб. Цей механізм є важливою соціальною гарантією, але створює виклики для комерціалізації насіннєвого ринку. Проаналізовано прогрес гармонізації на регіональному рівні в рамках діяльності ARIPO та OAPI, що спрощує процедури реєстрації сортів та сприяє регіональній інтеграції в аграрній сфері.

Нарешті, представлено бачення перспективного співробітництва з Україною, яка має гармонізовану з UPOV систему охорони прав, розвинуту інфраструктуру для експертизи сортів, багатий досвід DUS-тестування та підготовки фахівців. Визначено напрями взаємодії: технічна допомога, освітні програми, спільні наукові дослідження, доступ до українських сортів, створення спільних підприємств у сфері насінництва.