Мета. Провести аналітичний огляд природних ресурсів як складової ресурсного потенціалу наукової установи; визначити показники економічної ефективності використання землі. Методи. Абстрактно-логічний, результати аналітичних досліджень. Результати. Виробничі ресурси Українського інституту експертизи сортів рослин (далі  ̶ УІЕСР)  ̶  це сукупність трудових, природних (земельних) і матеріально-технічних ресурсів, які використовуються в процесі проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин та виробництва сільськогосподарської продукції на вирівнювальних посівах. Земля, як одна з головних складових ресурсного потенціалу наукової установи, відрізняється рядом специфічних особливостей: територіальна та кількісна обмеженість земельних ресурсів філій УІЕСР; неоднорідність ділянок за якістю між філіями, так і всередині деяких філій; для виконання завдань і функцій, покладених державою на наукову установу, земля не може бути замінена ніякими іншими засобами виробництва; багатоплановий характер використання землі: проведення кваліфікаційних експертиз на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС) та на придатність до поширення (ПСП); ділянковий сортовий контроль насіння і садивного матеріалу; утримання колекцій сортів рослин; післяреєстраційне вивчення сортів рослин; а також сільськогосподарське виробництво. На пунктах досліджень в пріоритеті використання найцінніша властивість землі  ̶ її родючість, здатність задовольняти потреби всіх таксонів рослин в поживних речовинах та інших факторах, необхідних для отримання правдивих і справедливих результатів досліджень в поточному році і в наступні роки. Економічна ефективність використання землі характеризується системою показників; основними з них є вартісні: землевіддача, землеємкість, об'єм продукції; прибуток і чистий дохід на одиницю площі вирівнювальних посівів. При порівняльній характеристиці ефективності використання землі на філіях УІЕСР можуть застосовуватися  також непрямі показники: натуральні (урожайність, кількість продукції рослинництва в розрахунку на 1 га ріллі, т.)  і відносні (частка вирівнювальних посівів у загальній площі землі, питома вага зрошуваних земель), частка інтенсивних культур в структурі посівів. Висновки. Ресурсний потенціал наукової установи визначається як сукупність фінансових, матеріальних, нематеріальних, інтелектуальних, інформаційних, технологічних, інноваційних та інших ресурсів, що забезпечують наукову та господарську її діяльність; важливим елементом для дослідження виступають земельні ресурси.