Мета. З’ясувати вплив кверцетин-залізного комплексу на синтез пластидних пігментів та вторинних метаболітів у ягідних культур. Методи. Біотехнологічні, фізіологічні, біохімічні, статистичні. Результати. Представлено здатність одного з найпоширенішого флавонолового аглікону – кверцетину створювати хелатний комплекс з Fe²⁺ і у складі живильних середовищ регулювати фізіологічні процеси, які пов’язані з окиснювально-відновними реакціями, синтезом пігментів і металоферментів. Встановлено, що при  додаванні до складу живильних середовищ, оптимізованих для культивування ягідних культур in vitro кверцетин-залізного комплексу з часткою Fe²⁺ у концентрації еквівалентній базовим середовищам рослини-регенеранти проявляли достатньо високу регенераційну здатність. За кількісними показниками вмісту в листках хлорофілів і каротиноїдів кверцетин-залізний комплекс виявив фізіологічну доступність металу. Концентрація хлорофілів a і b у листках малини, суниці зростала на 20‑25%, а вміст каротиноїдів на 30‑40%, тоді як у рослин смородини чорної, однак, була виявлена інша картина. Кількість хлорофіла а у листках, навпаки, зменшувалась на 18‑20%, а хлорофіла b майже на 75%. Висновки. В результаті проведених досліджень встановлено, що кверцетин є біологічно активним фенольним хелатоутворювачем, здатним хімічно зв’язувати іони Fe²⁺ і приймати участь в регуляції ростових процесів, зокрема в індукції калюсогенезу. За умов індивідуального підбору складових хелатного комплексу і його концентрації в живильному середовищі металофлавонол доцільно використовувати при мікроклональному розмноженні рослин, чутливих до оксидазного стресу в умовах дефіциту іонів Fe²⁺.