Мета. Створити лінійносортові та міжсортові гібриди однодомних конопель різних еколого-географічних типів, споріднені за батьківською формою, провести компаративний аналіз їх продуктивності, установити характер успадкування селекційних ознак у першому поколінні. Методи. Селекційні (самозапилення, гібридизація у вегетаційному будинку), польові, статистичні, визначення коефіцієнтів домінування hp. Результати. Міжсортові гібриди ‘Глухівські 58’ / ‘Глухівські 51’, ‘Глесія’ / ‘Глухівські 51’ і ‘Золотоніські 15’ / ‘Глухівські 51’ за переважною більшістю селекційних ознак поступались своїм лінійносортовим аналогам, створеним за участю самозапилених ліній тих же сортів (І6 ‘Глухівські 58’ / ‘Глухівські 51’, І4–І6 ‘Глесія’ / ‘Глухівські 51’ і І6 ‘Золотоніські 15’ / ‘Глухівські 51’). Згрупувавши емпіричні дані за типами гібридів, констатували, що лінійносортові схрещування мали вищу господарську цінність за багатьма ознаками, закономірність прояву гетерозисного ефекту спостерігалася саме за умови, коли в гібридизацію включені порівняно гомозиготні (стабілізовані) за рядом ознак самозапилені лінії та віддалені генотипи конопель – середньоєвропейський і південний еколого-географічний тип. Істотну різницю виявлено за ознаками технічної довжини (197,4 і 186,0 см), діаметру (10,53 і 9,30 см) та маси стебла (20,72 і 18,65 г), маси волокна (6,70 і 5,67 г) та маси насіння з рослини (14,12 і 11,36 г), частки однодомної фемінізованої матірки у статевій структурі популяції (89,7 і 82,7% відповідно). У лінійносортових гібридів F1 селекційні ознаки успадковувались переважно за типом наддомінування. Висновки. Створення гібридів із залученням самозапилених ліній є дієвим і перспективним способом у селекції сучасних сортів конопель, оскільки відбувається формотворення унікальних генотипів, які поєднують досить відмінні ознаки в одному рослинному організмі, прискорюється процес створення сорту, оскільки вже на ранніх етапах селекції він дає змогу отримати стабільний за низкою ознак вихідний матеріал.