Мета. Оцінити зразки ячменю ярого різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності для виділення найцінніших зразків та скласти їхній опис. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Упродовж 2018–2020 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН за ознаками продуктивності досліджено, оцінено та описано 25 зразків ячменю ярого різного еколого-географічного походження. У польових і лабораторних умовах визначено такі показники врожайності й продуктивності, як маса 1000 зерен, висота рослин та довжина колоса, кількість колосків і зерен у колосі, маса колоса та зерна з нього, скоростиглість зразків. Виділено зразки з високою адаптивністю і високим рівнем урожайності: ‘Стимул’, ‘Контраст’, ‘МІП Вісник’(UKR), ‘Ранний’, ‘Целинный’ (KAZ), ‘Trebon’, ‘Polygena’ (CZE), ‘Lilly’ (DEU) – 432–495 г/м², що на 6–24% більше стандарту ‘Командор’ (UKR). За роки досліджень озерненість колоса варіювала від 15,6 до 26,6 шт. Найсприятливішим для росту і розвитку рослин виявився 2018 рік де середня озерненість колоса – 24,0 шт. Менш сприятливими виявились 2019–2020 рр. за нижчої кількості зерен з колоса (22,2 та 22,5 шт. відповідно). Маса 1000 зерен у зразків різнилась за роками досліджень. Зразки ‘Созонівський’, ‘Стимул’, ‘СН 28’ (UKR), ‘Поволжский 16’, ‘Омский 100’ (RUS), ‘Ранний’ (KAZ) мали стабільні показники за масою 1000 зерен. Маса зерна з колоса в зразків ячменю ярого варіювала від 0,70 до 1,70 г. Виділено стабільні зразки – ‘Арістей’, ‘МІП Вдячний’, ‘Тівер’, ‘СН 28’, ‘Статок’ (UKR), ‘Поволжский 16’ (RUS), ‘Целинный 30’, ‘Ранний’ (KAZ), ‘Gateway’, ‘CDC Gainer’ (CAN). Висновки. Виділено зразки з матеріалу ячменю ярого за показниками продуктивності, які можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного потенціалу культури в умовах Південного Лісостепу України.