Мета. Провести оцінку протибур’янової ефективності систем землеробства та основного обробітку ґрунту в агроценозі пшениці озимої. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, кількісно-ваговий, математично-статистичний. Дослідження проводили в умовах стаціонарного досліду ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» за різних моделей ведення землеробства (фактор А) та систем основного обробітку ґрунту в сівозміні (фактор Б). Результати. Встановлено, що переважаючими видами у всіх варіантах досліду були зимуючі види бур’янів, відсоткова частка яких коливалась в межах 50-70%, з домінуванням Descurainia Sophia L., Capsella bursa pastoris L. та Consolida arvensis. Промислова система землеробства забезпечувала відсутність багаторічних видів і лише за поверхневої системи основного обробітку ґрунту  чисельність Elytrigia repens L., Cirsium arvense L., Equisetum arvense L. досягала 2%. Біологічна система не забезпечувала належного рівня чисельності сегетальних рослин, показник їх маси в середньому досягав 227,9 г/м2 , за промислової та екологічна системи   відповідно 72,5 г/м2  та 125,2 г/м2 бур’янів. Екологічна система за диференційованого та полицево-безполицевого обробітків ґрунту показала ефективність на рівні контролю, порівнюючи ефекти взаємодії факторів що досліджувались. Висновки. Екологічна система забезпечує проміжний результат за показником зменшення чисельності бур’янів між промисловою та біологічною системами та дозволяє отримати урожай на рівні контролю.