Сортові рослинні ресурси залишаються основним біологічним засобом сучасного рослинництва. Вони забезпечують не лише підвищення врожайності та якості продукції, а й раціональне використання енергетичних і матеріальних ресурсів. Частка сорту у підвищенні врожайності становить від 25 до 50%, що свідчить про його визначальну роль як фактора стабільного виробництва.

Визнання досягнень селекціонерів через надання правової охорони на нові сорти можливе лише за дотримання міжнародно узгоджених принципів кваліфікаційної експертизи. Основні критерії – відмінність, однорідність і стабільність (ВОС) – визначені Міжнародною конвенцією UPOV, до якої Україна приєдналася у 1995 році, а в 2006 році ратифікувала Акт 1991 року Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» № 60-V.