На сьогодні Україна має реальні можливості скоротити тривалість фундаментальних досліджень, ефективно використовуючи накопичені науково-технічні знання розвинених країн для розвитку власної техніко-технологічної бази. Таким чином, стає можливим обійти певні етапи еволюційного прогресу технологічного розвитку та зосередити інвестиційні ресурси на перспективних, інноваційних технологіях, секторах та конкретних напрямках досліджень.

Сільськогосподарське виробництво в Україні може зазнати суттєвих реформ шляхом оптимізації, спрямованої, перш за все, на задоволення потреб внутрішнього споживача, розширення асортименту продукції з високою доданою вартістю та інтеграцію вітчизняних виробників у глобальні ланцюги створення вартості. Цей процес також має включати модернізацію виробничих потужностей шляхом впровадження інноваційних технологій та технічного переоснащення, а також покращення загального інвестиційного клімату, зокрема в агропромисловому комплексі.