Я виступаю не як міський голова міста Карлівки, а як агроном з великим виробничим досвідом, як співавтор книги «Екологія весняного розвитку озимої пшениці», написаної разом з сьогоднішнім ювіляром і як той, хто чимало зробив для впровадження технології доктора Мединця в аграрне виробництво.

Сучасні технології виробництва зерна озимих культур - інтенсивна, прямої сівби або ноу-тіл, різні фірмові технології є високопродуктивні. Вони різні, але мають спільну особливість: вимагають обов’язкового виконання всіх операцій щороку, що є найбільшою їхньою вадою, тому що в окремі роки створює непотрібне пестицидне навантаження на довкілля і продукцію.

Це не вигідно ні виробникові, ні споживачеві продукції, а дає комерційну вигоду лише виробникам і реалізаторам хімічних засобів, бо зерно виробляється не в закритому цеху, а просто неба.

Насправді немає технологій, які б не потребували диференціювання операцій залежно від умов року. Маємо сьогодні лише один спосіб пристосування до несподіванок - це технологія доктора Мединця, про яку я буду говорити. Тому, що завдяки відкриттю екологічного ефекту ЧВВВ вперше вдалося контролювати теплові, світлові і гідротермічні умови наступного розвитку, які раніше вважалися непередбачуваними і незбагненними. Це світове досягнення науки, яке ще неповністю оцінене і усвідомлене нашими сучасниками.