Тісно пов’язані з природними та біологічними стресорами епіфітотії збудників хвороб і популяційні цикли шкідників. Часто їх дія співпадає із збільшенням привабливості, стресованих посухою та іншими чинниками рослин. Питання зв’язку біотичних стресорів із ЧВВВ невивчене. Проте синхронний розвиток рослин і фітофагів, залежно від фототермічних умов довкілля та деяких відмінностей у вимогах рослин, шкідників і збудників хвороб до цих умов дають підставу вважати, що в роки з екстремальними відхиленнями ЧВВВ від норми можуть бути виявлені певні закономірності в їх взаєминах, що матимуть неабияке практичне значення. Саме таку закономірність можна встановити між ЧВВВ і динамікою чисельності комах шкідників, використовуючи при цьому теорію циклічності, запропоновану Є.М. Білецьким [1]. Зокрема, стресовими роками стосовно озимої пшениці пропонується [2] називати такі роки, в яких природна затримка відновлення весняної вегетації (на три і більше доби від середньої багаторічної дати) співпадає з іншими стресорами (погана перезимівля, посуха тощо). У разі екстремального пізнього відростання (на 10-20 діб пізніше від норми) ЧВВВ виступає як самостійний могутній фототермічний стресор навіть за сприятливих умов перезимівлі і нормальної вологозабезпеченості рослин.

Вивчаючи залежність динаміки чисельності основних шкідників озимої пшениці від часу відновлення весняної вегетації, а також беручи до уваги істерико-статистичний аналіз цих показників, вважаємо за доцільне розглянути зв'язок розвитку шкідників із вегетаційним розвитком рослин.