Наукові конференції України, Міжнародна нпк "Роль часу відновлення весняної вегетації в житті зимуючих рослин"

Розмір шрифту: 
“Дендрарій Держсортомережі”: етапи формування колекції
О. В. Халимон

Остання редакція: 2017-07-20

Тези доповіді


У селі Огуївка Машівського району розташований унікальний заповідний об’єкт Полтавщини – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, що носить назву “Дендрарій Держсортомережі”. Закладений він у квітні 1976 р. на базі Новосанжарської державної сортовипробувальної дільниці з ініціативи та за проектом доктора сільськогосподарських наук Василя Дмитровича Мединця, який очолював сортовипробувальну службу Полтавщини. За задумом автора планувалося в умовах відкритого степу сформувати колекцію інтродукованих дерев і чагарників з метою збагачення місцевої флори, створити базу для навчальновиховної та наукової роботи, зокрема перевірити на дендрофлорі екологічний ефект часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ). Під дендрарій було обрано земельну ділянку розміром 75 на 105 м за селом Огуївка на лівому березі річки Тагамлик на відстані один кілометр від русла. Ділянку обнесли металевою огорожею, побудували лабораторію та влаштували пересувну систему поливу. Основні роботи по закладанню парку були виконані під час суботника 26 квітня 1976 р. У посадці дерев брали участь 24 особи – працівники Новосанжарської сортодільниці та Інспектури держкомісії України з випробування і захисту сортів рослин по Полтавській області під керівництвом Василя Дмитровича Мединця.

Формування дендрофлори заповідного об’єкту тривало з 1976 по 2000 роки. За цей період на його території було зібрано 360 видів дерев і чагарників, а разом із формами та сортами – 485 [4, с. 85-90]. Працюючи над створенням дендрарію, В.Д. Мединець вивчив чимало спеціальної літератури, сам об’їздив найвідоміші дендропарки та ботанічні сади Радянського Союзу, побував на Кавказі, у Криму, Карпатах, активно листувався з різними установами щодо питань збору садивного матеріалу. Наполегливість, працелюбство і комунікабельність допомагали Василю Дмитровичу у досягненні мети. Тож невипадково серед заповідних парків Полтавщини Огуївський зайняв почесне друге місце за кількістю видів, поступившись лише Устимівському дендропарку загальнодержавного значення. Заповідна площа “Дендрарію Держсортомережі” – 1,5 га, а разом із новою територією, на якій розташовані ставок, альпійська гірка, сортовипробувальні насадження, становить 19,66 га. Територія парку у 1976-1983 рр. входила до землекористування колгоспу імені Жданова Машівського району, у 1983-1990 рр. – Інспектури держкомісії України з випробування і захисту сортів рослин по Полтавській області, у 19912003 рр. – Республіканської лабораторії сортової екології зимуючих культур, у 2003-2012 рр. – Полтавського обласного державного центру експертизи сортів рослин, а з 2012 р. – Полтавської філії державного підприємства “Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу”.


Посилання


НА ПКМ. – Спр. № 01 – 56. – 64 арк. – Арк. 52.

Геоботанічне районування Української РСР/ Відп. ред. А.І. Барбарич – К.: Наукова думка, 1977. – 302 с., карта.

Мединець В.Д. Реакція декоративних рослин на час відновлення весняної вегетації// Нові знання про управління онтогенезом рослин: Наукові праці. – Вип. 1. – Полтава: Верстка, 1997. – 86 с. – С. 45-47.

Самородов В.Н. Дендрарий Госсортосети и Украинского ботанического общества: итоги 25-летней деятельности // Управління онтогенезом рослин (агроекологічний напрямок): Наукові праці. – Вип. 2/ За ред. доктора сільськогосподарських наук Мединця В.Д. – Полтава: Верстка, 2001. – 91 с. – С. 85-90.

Чернявська А.Т. Наслідки державних випробувань сортів садового жасмину// Нові знання про управління онтогенезом рослин: Наукові праці. – Вип. 1. – Полтава: Верстка, 1997. – 86 с. – С. 77-78.


Full Text: PDF