Огляд сучасних біологічних методів контролю чисельності популяцій рослин показує, що в європейських країнах, США, Індії з початку 1980 –х років інтенсивно збільшуються наукові розробки по пошуку і застосуванню алелопатично активних сільськогосподарських рослин, які здатні протидіяти бур’яновій інвазії посівів; в багатьох компаніях і наукових лабораторіях ведуть пошук серед природніх сполук речовин з гербіцидними властивостями, включаючи виділення мікроорганізмів-продуцентів. Пошук гербіцидів є одним з перспективних шляхів розробки біологічних методів регулювання чисельності бур’янових рослин в агрофітоценозах, але він потребує фінансових інвестицій. Найбільш ефективне і реальне використання алелопатичних властивостей рослин і мікроорганізмів в агрофітоценозах, сумісні посіви і насадження, застосування загущених посівів рослин-фітосанітарів, утворення проміжних і покривних посівів алелопатичних посівів рослин. Тим часом, ріпак є цінною культурою в сівозміні: добрий попередник під ярі та озимі зернові культури, поліпшує фітосанітарний стан і структуру ґрунту та збагачує його на поживні речовини, успішно конкурує з бур`янами, а при вирощуванні його як просапну культуру, забезпечує очищення ґрунту від бур`янів. Завдяки наявності сіркових сполучень (глюкозинолатів) у рослині за розкладання у ґрунті ріпак проявляє фумігантний ефект - дезінфікує ґрунт для наступних культур.

Метою нашої роботи було визначення впливу ріпаку на ріст озимої пшениці та встановлення даного впливу як регулюючого фактора росту рослин. Для досягнення поставленої мети були проведені модельні досліди у вегетаційних посудинах у 3-х кратній повторності за наступною схемою: 1) контроль (озима пшениця); 2) сумісне пророщення озимої пшениці з ріпаком у співвідношенні 1:1; 3) сумісне пророщення озимої пшениці з ріпаком у співвідношенні 1:3; 4) сумісне пророщення озимої пшениці з ріпаком у співвідношенні 1:6; 5) пророщення ріпаку. При проведенні досліджень визначалась середня висота паростків сільськогосподарських рослин та вегетативна маса.