У 70-ті роки минулого сторіччя розпочалась ера створення та впровадження в виробництво сортів пшениці з укороченим стеблом, а згодом і напівкарликових генотипів. Перші два сорти, які були створені в інституті, Одеська напівкарликова та Одеська 75 (висота рослин 75-80 см) перевищували стандарти за урожайністю в умовах конкурсних та екологічних випробуваннях, а згодом і в державному сортовипробуванні, на 20-30 %. Після цього було створено значну кількість сортів такого ж типу, але очікуваного швидкого збільшен­ня посівних площ в виробництві не мали. Пояснити це можна ба­гатьма об'єктивними та суб'єктивними причинами: з'явився новий прототип пшениці, який у виробничників викликав непорозуміння; виявилось, що багато із створених сортів мали серйозні недопра- цювання, особливо в галузі насінництва. В посівах багатьох із них з'явились домішки і, як вияснилось пізніше, вони були як механіч­ного, так і біологічного характеру. Механічне засмічення часто спри­чинювали працівники, які пов'язані з насінництвом: неправильно підібрані попередники, порушення технології сівби, догляду за по­сівами, збиранням, транспортуванням, переробкою та зберіганням насіння, недосконалістю збиральної та насіннєочисної техніки. Для прикладу, техніка для збирання ділякових посівів та малих розмно­жень - комбайни Сампо 130, Сампо 250, Сампо 500, Хеге 125, допус­кають засмічення від 0,15 до 2,4 %. Збирання вручну з обмолотом на молотарці МПСТ-0,15 допускає до 1,3 домішок ячменю. Очистка на інших машинах: Петкус Супер - до 0,8 %, СМ-0,15 - до1,2 %. Більш складне біологічне засмічення у карликових сортів, отриманих від озимих, а особливо ярих донорів, підвищена озерненість колосу за рахунок утворення зерна в 3-4 квітках. Засмічення напівкарликових посівів високорослими сортами надає останнім перевагу, так як вони знаходяться в верхньому горизонті, мають підвищену сонячну інсоляцію та збільшується їх кількість в наступному поколінні за рахунок більш вищого коефіцієнта розмноження.