Осередком наукового потенціалу м. Харкова 108 років є Інститут рослинництва       ім. В.Я. Юр’єва НААН (колишня Харківська селекційна станція). Одне з провідних місць серед зернових культур належить озимій пшениці. Дослідження з культурою розпочато П.В. Будріним у 1910 р. У 1913 р. їх продовжив В.Я. Юр’єв. Вивчалися такі місцеві сорти, як Банатки угорського типу (стара назва Банатка, Тейська, Горконкур), степового типу Кримки і північного типу Мільтурум, Альборубрум – Високолитовська, Сандомирка, Полтавка тощо. Поряд з масовим добором використовували й індивідуальний добір. Масовий добір не дав бажаних результатів, тому з 1916 р. він використовується тільки в насінництві з метою збереження чистоти сорту. З 1925 р. використовується ще й гібридизація, а згодом синтетична селекція. Впроваджуються методи природних і штучних провокаційних фонів, вивчається стійкість до хвороб і шкідників, посухостійкість, стійкість проти вилягання, висипання тощо. Цим з 1926 р. займався М.О. Голуб, кандидат с.-г. наук.

Інший учень і соратник В.Я. Юр’єва, доктор с.-г. наук, професор В.І. Дідусь з 1938 р. очолив групу селекції озимої пшениці і був керівником цього підрозділу більш як 40 рр. Дослідження вченого у 30-ті рр. з експериментального і спонтанного мутагенезу ячменю увійшли як класичні в світову науку. Вченим запропоновано метод акумулятивного добору, який увійшов в методику виробництва високоврожайного елітного насіння самозапилених культур.