Сучасне землеробство – багатокомпонентна система, окремі елементи якої знаходяться у взаємозв’язку між собою та природним середовищем. Важливу роль у розвитку рослин, в тому числі й сільськогосподарських, відіграють зовнішні фактори, які в комплексі впливають на ріст і продуктивність культур. Серед таких факторів значну роль відіграють взаємовідносини рослин та мікроорганізмів, що існують у ґрунті, ризоплані та філосфері рослинного організму (Мошинець, Косаківська, 2010). Пшениця м’яка Triticum aestivum L. - одна з найбільш поширених продовольчих  сільськогосподарських культур  України (Моргун та ін., 2010) . Ця культура має виключно широкий ареал, що свідчить про її високу адаптивність до змін навколишнього середовища, а це, в свою чергу, пов’язано з особливостями її генотипу. Відомо, що тип та швидкість розвитку пшениці м’якої детерміновані системою генів Vrn (Cockram et al., 2007). На теперішній час інтенсивно досліджуються молекулярні механізми експресії даних генів (Trevaskis, 2015), їх вплив на агрономічні показники (Файт, 2009), проте  ефекти генів Vrn на взаємовідносини в системі рослина-мікроорганізм, а саме здатність формувати специфічний ризоценоз, залишаються мало дослідженими.