Еволюційне розширення ареалу ярої пшениці з центрів її походження у північні помірні широти відбувалося й через добір адаптивних мутацій потреби в яровизації (ПЯ) та фоточутливості (ФЧ) як пристосування до зимівлі осінніх сходів на етапі кущіння. І такі шедеври вітчизняної селекції як Одеська 16 або Миронівська 808 характеризувалися високими показниками даних властивостей. З появою Безостої 1, а згодом і через широке залучення в селекційні програми ярих мексиканських напівкарликів все більшу перевагу селекціонери надають слабко фоточутливим зразкам, і на сьогодні більш як 90% зразків КСВ інституту є такими.

Безумовно, селекціонери мають певний резон для цього, спираючись на низку господарських переваг таких генотипів. Але ж слабка ФЧ через біохімічний зв’язок призвела одночасно до скорочення й ПЯ, прискорення початкового розвитку, зниження адаптивності під час зимівлі, необхідності зсуву сівби на більш пізні строки…