Розмір шрифту: 

Одним з шляхів розширення генетичного різноманіття вихідного матеріалу пшениці м’якої Triticum aestivum L., з метою його збагачення важливими ознаками й властивостями, є використання генетичного потенціалу видів-співродичів пшениці, а також пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ), які мають високий рівень поліморфізму господарсько-цінних ознак. За ознаками продуктивності (кількість та маса зерен основного колосу) в F1 діалельних схрещувань, створених за участі сортів пшениці м’якої озимої, у тому числі носіїв пшенично-житніх транслокацій, нами виявлені особливості ефектів загальної (ЗКЗ) і специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) та співвідношення їх варіанс. Об’єктом досліджень були сорти пшениці різного генетичного походження (Миронівська ранньостигла, Епоха одеська, Розкішна) та сорти – носії пшенично-житніх транслокацій (1AL/1RS – Смуглянка, 1BL/1RS – Крижинка і Ремеслівна) та їхні гібриди першого покоління. Дисперсійним аналізом виявлено високозначущі ефекти ЗКЗ та СКЗ. При цьому середній квадрат варіанси ЗКЗ перевищував такий СКЗ. Таким чином, закономірним буде висновок про превалювання адитивних ефектів у системі генетичного контролю кількості та маси зерен основного колосу пшениці м’якої озимої, проте частка домінантно-епістатичних ефектів є також істотною.