У першій половині ХІХ століття проводились перші спроби організації порівняльного випробування сортів з подальшим відбором для селекційного процесу та продовольчих цілей. Для цього були створені дослідні поля: у 1821 році – на Омському хуторі, у 1829 році – Харківське та Полтавське дослідні поля, ботанічні сади. Указ від 09.06.1912 «Про насадження сільськогосподарських дослідних установ» завершив багаторічну організаційну структуру селекції рослин, у відповідності до якого законодавчо закріпилося становлення селекції як окремої ланки рослинництва. Вперше була розгорнута мережа державних селекційних установ.

У 1923 році Наркомземом України в Харкові засновано Всеукраїнську спілку з насінництва, в складі якої була створена і Українська сортовипробувальна мережа (Укрсортмережа), завданням якої було випробування тільки озимої і ярої пшениці, кукурудзи та картоплі. Пізніше програма сортовипробування була значно розширена, до неї було включено основні польові культури.