Одним із перспективних напрямів в селекції соняшнику є створення крупноплідних гібридів лузального призначення, що обумовлюється попитом на соняшник цього типу на світовому та внутрішньому ринку. Ефективна селекційна робота базується на основі цілеспрямованого залучення нового вихідного матеріалу, а наявність широкого генетичного різноманіття культури соняшнику дозволяє ефективно вирішувати теоретичні і практичні питання гетерозисної селекції.

На теперішній час Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр’єва (ІР) як Національним центром генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) сформовано базову колекцію соняшнику, яка налічує 590 зразків з 22 країн світу та включає селекційні та місцеві сорти, селекційні та генетичні лінії, популяції, що розщеплюються,та дикорослі види роду Helianthus L.

Метою досліджень було виділення джерел і донорів цінних ознак соняшнику лузального типу, адаптованих до умов східної частини Лісостепу України, та формування на їх основі ознакової колекції. Досліди проведено на полях наукової сівозміни Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, розташованих в 15 км від міста Харкова (східна частина Лівобережного Лісостепу України). Попередник – просо. Польові та лабораторні оцінки зразків соняшнику проведено згідно методики вивчення генетичних ресурсів рослин.