Сучасна селекція пшениці озимої неможлива без постійного залучення ефективних донорів ознак продуктивності, короткостебловості, якості, а в найбільшій мірі – стійкості проти збудників хвороб, які постійно адаптуються і спричиняють виникнення епіфітотій на посівах раніше стійких сортів. Внаслідок цього роль селекції за стійкістю проти хвороб пшениці м’якої озимої постійно зростає. Тому в установі широко використовували генетичну плазму стійких сортів селекції Росії, Німеччини, Болгарії, Угорщини, Англії, Франції, США. За 11 років досліджень (2005-2016 рр.) з використанням штучного комплексного інфекційного фону патогенів (ШКІФ) до простих схрещувань залучено 33 % джерел стійкості проти основних збудників хвороб, до складних – 39 % і проведено індивідуальні добори на однорідність та продуктивність у понад чверті (28 %) цих джерел. Їх залучали в схрещування як джерела стійкості проти ураження збудниками Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici (E. graminis), Puccinia recondita f. sp. tritici Rob. et Desm (P. recondita), Septoria tritici Rob. et Desm (S. tritici) для створення нового вихідного матеріалу пшениці озимої з груповою стійкістю у поєднанні з продуктивністю.