Головна задача сучасної селекції полягає в тому, щоб підвищити загальну і специфічну адаптивність культурних рослин за рахунок створення сортів, які поєднують високу потенційну продуктивність і стійкість до несприятливих факторів середовища. Для її вирішення важливим є пошук і створення селекційних джерел, які б розширювали генетичне різноманіття сортів. На основі двосторонньої угоди про співробітництво з селекції пшениці озимої між миронівськими та болгарськими селекціонерами було проведено дослідження (1987–2013 рр.) зразків болгарської селекції для створення нового вихідного матеріалу.

Уперше в умовах Лісостепу України встановлено особливості комплексу цінних ознак 1470 нових селекційних зразків з Інституту пшениці і соняшника «Добруджа», а з 2001 р. – Добруджанського Інституту землеробства. Виділено джерела продуктивності, підвищеної зимостійкості, короткостебловості, групової стійкості до хвороб, які використано в селекційних програмах зі створення сортів пшениці м’якої озимої і проміжних форм.