Розмір шрифту: 

В умовах України нут є однією з найбільш перспективних зернобобових культур. Водночас розширення його посівних площ, а також отримання високих і стабільних урожаїв стримується низкою чинників. Серед останніх є хвороби, які призводять до недобору урожаю насіння та погіршення його якості. У багатьох країнах світу, де культивується нут одними із фітопатологічних проблем є біла та сіра гнилі, які викликаються відповідно грибами Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary та Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel. Як засвідчує аналіз наукової літератури, патології нуту в Україні вивчені недостатньо. Метою наших досліджень було встановити особливості розвитку білої та сірої гнилей нуту. Експерименти проводили на дослідному полі кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна в умовах відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Агрономічна дослідна станція” протягом 2011-2016рр. Відібрані рослинні зразки аналізували у проблемній науково-дослідній лабораторії “Мікології і фітопатології” кафедри фітопатології. У результаті проведеного моніторингу рослин нуту нами встановлено, що за роки досліджень біла гниль була поширеною у вегетаційний період 2014 року. При цьому кількість уражених рослин становила 5 %. ЇЇ симптоми проявлялися під час формування бобів. Зовні, уражені рослини мали хлоротичний відтінок та втрачали тургор. Більш детальний аналіз дозволив виявити на уражених стеблах і пагонах мокрі плями, що у вологих умовах вкривалися білою ватоподібною грибницею. У сухих умовах хворі ділянки підсихали та знебарвлювалися. Ураження рослин нуту білою гниллю призводило до їх загибелі. Масові спалахи сірої гнилі нуту відмічено протягом декількох років: у 2011 році – поширення хвороби у передзбиральний період становило 83 %, у 2012 р – 75 %, у 2013 р. – 56 % та в 2014 р. – 78 %. Перші симптоми хвороби ми спостерігали на квітках, які буріли, набували коричневого забарвлення та вкривалися сірим нальотом. У подальшому значна їх кількість обпадала. На уражених стеблах утворювалися некрози, що також вкривалися сірим нальотом. Рослини із стебловою формою проявлення сірої гнилі відмирали та засихали. Ураження бобів нуту ботрітіозом у наших дослідженнях призводило до виникнення на їх поверхні знебарвлених ділянок із рідким сірим нальотом, який з часом вкривав увесь біб. Таким чином, біла та сіра гнилі нуту є шкідливими хворобами. Масові їх спалахи протягом шести років, свідчать про необхідність більш детального вивчення даних хвороб для розробки ефективних способів їх контролю.