Остання редакція: 2017-06-01
Тези доповіді
У наш час низьке виробництво високобілкових продуктів харчування тваринного походження, їх висока собівартість дає поштовх для збільшення площ під зернобобовими культурами. Однією з рослин цієї групи є квасоля. Попит і ціна на її насіння у світі постійно зростають. У той же час аграріями України цій культурі не приділяється належної уваги. Причинами цього є низька продуктивність культури, відсутність сортів та належної техніки для механізованого збирання, ряд негативних факторів організаційно- економічного характеру. В світовому землеробстві відомо близько 20 видів квасолі (Phaseolus L.), в минулому СРСР в посівах використовували 6 видів та з’являється квасоля звичайна Ph. vulgaris L. Значно рідше зустрічаються: квасоля багатоквіткова (вогнева) – Ph. multiflorus Willd. В Україні найбільше вирощують сорти квасолі звичайної, рідше – багатоквіткової. Різноманітність ґрунтово-кліматичних умов потребує від сортів посухостійкості, холодостійкості, ранньостиглості, високої якості продукції, ефективного використання добрив, відповідність вимогам сучасних технологій, включаючи енергозберігаючі та екологічно чисті. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, знаходиться 13 сортів квасолі звичайної та 33 квасолі овочевої. До недавнього часу до Реєстру було також занесено 2 сорти квасолі багатоквіткової.
Закарпаття є нетрадиційним, але сприятливим регіоном для вирощування квасолі, хоча й характеризується відмінними від інших областей України ґрунтово-кліматичними характеристиками. Більша частка зерна цієї культури вирощується в приватному секторі на незначних площах (в основному присадибних ділянках), що не задовольняє попиту в її продукції. Тому стоїть питання про збільшення посівних площ квасолі звичайної.