Наукові конференції України, Міжнародна нпк «Селекція — надбання, сучасність, майбутнє (освіта, наука, виробництво)»

Розмір шрифту: 
Фотоперіодична чутливість та яровизаційна потреба сортів-інновацій пшениці м'якої озимої миронівської селекції
А. В. Пірич

Остання редакція: 2017-06-01

Тези доповіді


Стійкість озимої пшениці до стресових умов зимівлі пов'язана з швидкістю проходження та тривалістю етапів органогенезу рослин, що зумовлені в значній мірі впливом генетичних систем, які контролюють тривалість періоду яровизації (Vrd) та фотоперіодичну чутливість (Ppd). Неодноразово вітчизняні науковці відмічають важливість оцінки сортів саме за показниками, що контролюються цими генетичними системами, які впливають на адаптивність сорту. Встановлено, що зниження чутливості до продовження дня і потреби у яровизації обумовлені наявністю домінантних алелей, а сильна реакція на фотоперіод і 50-60 добова потреба у яровизації характерна для генотипів з наявністю тільки рецесивних алелей кожної з вказаних систем. Визначення фотоперіодичної чутливості та тривалості періоду яровизації у 12 новостворених сортів пшениці м’якої озимої проводили протягом весняно-літнього періоду 2016 року. Для вивчення фотоперіодичної чутливості проводили штучну яровизацію пророслого насіння протягом 60 діб, після чого 18 квітня висаджували проростки у вегетаційні посудини, які розміщували на відкритому майданчику. Скорочення фотоперіоду (12 годин) здійснювали шляхом закривання рослин ящиком з темної плівки. Для визначення яровизаційної потреби сортів пшениці м'якої озимої проводили весняний висів (14 квітня) з попередньою яровизацією пророслого насіння при температурі +1 °С протягом різних термінів (30-40-50-60 діб). За сорт-стандарт використовували сорт Миронівська 808. Набір миронівських сортів за фотоперіодичною чутливістю можна розподілити на три групи: сильно-, середньо- та слабо чутливі. Сорти, які при скороченому фотоперіоді відреагували вірогідною затримкою вегетаційного періоду на 10-13 дні відносяться до першої групи (МІП Княжна, МІП Валенсія, Миронівська слава); 6-9 дні – до другої (Подолянка, МІП Вишиванка, Естафета миронівська, Вежа миронівська, Трудівниця миронівська, Грація миронівська), а менше 6- до третьої (МІП Ассоль, Балада миронівська). У сорту МІП Дніпрянка не спостерігалось реакції на скорочення світлового дня. Щодо тривалості періоду яровизації, то за цією ознакою більшість сортів мають яровизаційну потребу 50 діб, а такі сорти-інновації, як Естафета миронівська, Балада миронівська та Миронівська слава – 40 діб. Таким чином більшість досліджених сортів мали слабку або середню чутливість до фотоперіоду, яровизаційна потреба їх була на рівні 40-50 діб.

Full Text: PDF