Селекція цукрової кукурудзи історично розвивалась в регіонах достатньо прохолодного і вологого клімату, що сформувало слабопосушливий її генетичний пул. Підвищення врожайного і адаптивного потенціалу лінійного матеріалу і створюваних на його основі посухостійких гібридів є пріоритетним завданням селекції. Підвищення толерантності до посухи цукрової кукурудзи актуалізується глобальним потеплінням та аридизацією клімату і наростанням частоти посух різної інтенсивності на території України.

На Синельниківській селекційно-дослідній станції методами комбінаційно-трангресивної селекції при гібридизації цукрової кукурудзи зі зразками зернової та з іншими підвидами забезпечено значне різноманіття вихідного матеріалу. Його гомозиготація та цілеспрямований добір на цукровий тип ендосперму і максимальну вираженість ознак структури врожайності сприяли синтезу нових генетично різноякісних ліній. Тиск природного добору посушливих умов зони в період вегетації кукурудзи (середньобагаторічне значення ГТК=0,88) мінімізував прояв ознак, що нівелювало їх фенотипову варіабельність. Дані фактори обумовили виділення специфічних інбредних ліній з різними механізмами адаптивних реакцій до посушливих умов вирощування.