Поняття якості насіннєвої картоплі, як правило, обмежується розміром бульб, наявністю на них механічних пошкоджень, ознак грибних хвороб (фітофтороз, види парші, сухі гнилі та ін.) і тільки в окремих випадках звертають увагу на присутність вірусних, віроїдних та мікоплазмових захворювань. Вони є особливо небезпечними: контролювати їх чисельність за допомогою хімічних засобів неможливо, оскільки їх збудниками є внутрішньоклітинні патогени. Вегетативний спосіб розмноження картоплі сприяє накопиченню вірусних патогенів внаслідок чого спостерігається швидке погіршення продуктивності сортів та  їх виродження.

З метою підтримки продуктивних, насіннєвих якостей і прискореного розмноження перспективних сортів картоплі, останнім часом в Україні і за кордоном застосовується біотехнологічний метод оздоровлення та мікроклонального розмноження в культурі in vitro. Вирощування оздоровленого насіннєвого матеріалу картоплі засновано на використанні вихідного матеріалу тепличних або гідропонних міні бульб.

Метою наших досліджень було встановлення впливу норм висаджування та маси садивного матеріалу на формування продуктивності бульб картоплі в умовах Закарпатської області. З метою встановлення коефіцієнту розмноження за вирощування насіннєвої картоплі, середньої маси садивної бульби і оснований на цьому вибір норми висаджування бульб був закладений багатофакторний модельний дослід: фактор А – розмір бульби, грам: 20, 40,80. Фактор В – норма висаджування бульб, тис. штук: 50, 60, 70, 80, 100.