Наукові конференції України, Міжнародна нпк «Селекція — надбання, сучасність, майбутнє (освіта, наука, виробництво)»

Розмір шрифту: 
Фактори, що обмежують шкідливість основних видів фітофагів при вирощуванні зернових культур в Лісостепу України
Л. П. Ющенко, Р. М. Мамчур, П. Ю. Дрозд, Д. В. Сахненко, О. В. Кириченко, Т. П. Варченко

Остання редакція: 2017-06-01

Тези доповіді


В 2010-2016 роках динаміка осередків масового розмноження окремих видів фітофагів на сучасних польових культурах залежала від комплексу факторів формування агроценозу. Однак виникнення спалахів масового розмноження комах у ценозах корелювало (r=0,75-0,91) із фітосанітарними показниками угідь минулих років, рельєфом, агрохімічними властивостями, структурою посівних площ, фізіологічним станом кормових рослин на основних етапах їх органогенезу. Так, у посівах, ослаблених посухою, покращувалась кормова цінність стебел і листя для живлення личинок спеціалізованих видів фітофагів. При цьому виживання личинок внутрішньостеблових фітофагів достовірно підвищувалось до 24% у порівнянні з контролем. Якість корму значною мірою регулювало виживання популяції в період спалаху та впливало на її просторову структуру, що відмічено для основних видів фітофагів, які поширені в польових сівозмінах Лісостепу України. Кількісні і якісні зміни доцільно ураховувати при розробці та впровадженні у виробництво ресурсоощадних захисних заходів як від багатоїдних, так і спеціалізованих шкідливих видів комах. Коливання їх чисельності також залежала від щільності популяції, а саме – внутрішньо- та міжвидовою конкуренцією, впливу ентомофагів і хвороб на стадії личинки і лялечки досліджених видів комах. Підтверджені показники 5-ти і 12-ти річних циклів популяцій шкідників польових культур, які повністю або частково визначалася особливостями біології, екології, зокрема, фізіологічного стану шведських мух, опомізи пшеничної, пильщиків, хлібних жуків, коваликів, озимої совка і попелиць. В роки досліджень коливання чисельності популяцій визначалося дією комплексу природних механізмів, які за принципом зворотного зв’язку забезпечували стабільність системи агроценозу із сезонною динамікою чисельності фітофагів. При цьому їх модифікація відбувалася під впливом чинників, не пов’язаних із щільністю популяції, що залежить як від погодних умов, так і від наслідків застосованих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Актуальним виявилась регуляція чисельності видів фітофагів за механізмами біотичних та внутрішньовидових чинників кожного конкретного поля із прогнозом появи і розмноження комах на сучасних і перспективних сортах та гібридах сільськогосподарських культур.

Full Text: PDF